Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Астрономія, №. 71, c. 40-44 (2025)
ОБЧИСЛЕННЯ КІНЕМАТИЧНИХ ПАРАМЕТРІВ МЕТЕОРІВ НА ПРИКЛАДІ КИЇВСЬКОГО АРХІВУ ВІДЕОСПОСТЕРЕЖЕНЬ ПОТОКУ ПЕРСЕЇДИ: ПАРАМЕТРИ ТРАЄКТОРІЇ В АТМОСФЕРІ
Павло КОЗАК, канд. фіз.-мат. наук, ст. наук. співроб.
Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, Україна
Олександр РОЖИЛО, провід. інж.
Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, Україна
Юрій ТАРАНУХА, канд. фіз.-мат. наук, наук. співроб.
Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, Україна
Абстракт
Вступ. Нині майже всі спостереження метеорів проводять в автоматичному режимі, що слугує, з одного боку, швидкому накопиченню спостережного матеріалу у вигляді баз даних. З іншого боку, автоматизація спостережень вимагає повної автоматизації опрацювання результатів спостережень. Головним недоліком автоматизації математично складного процесу обробки відеозображень та обчислення параметрів траєкторії метеора є відсутність кваліфікованого контролю, що є особливо важливим у дослідженні аномальних метеорів. Отже, розроблення та використання методів, які дозволять отримувати достовірні й надійні дані, є важливим етапом у метеорних дослідженнях.
Методи. Визначення похибок обчислення кожного кінематичного параметра кожного індивідуального метеора є неможливим із погляду класичних підходів через громіздкість математичних викладок і велику кількість параметрів для визначення. В цій роботі коротко описано і застосовано на практиці – для оброблення метеорів потоку Персеїди – метод статистичних випробовувань, або метод Монте-Карло.
Результати. Метод Монте-Карло, що базується на використанні елементів теорії імовірності і математичної статистики використано для опрацювання 11 метеорів потоку Персеїди, отриманих протягом однієї ночі 2010 р. на спостережних станціях Астрономічної обсерваторії університету. Проводиться аналіз отриманих результатів траєкторних вимірів, зокрема й аналіз довірчих інтервалів параметрів метеора, які розраховуються.
Висновки. Вказаний метод обробки телевізійних спостережень метеорів можна вважати сучасним підходом до автоматичного опрацювання метеорних відеоспостережень, хоча нині він має деякі обмеження в застосуванні, про що згадано в роботі.
Ключові слова
Метеор, базисні спостереження метеорів, відеоспостереження, спостережна апаратура, статистичні методи обробки даних, автоматизація процесу спостережень.
Список використаних джерел
Голубаєв, О. В., Горбаньов, Ю. М., Шульга, О. В., Андрєєв, О. А., Бушуєв, Ф. І., Відьмаченко, А. П., Грудинін, Б. О., Жиляєв, Б. Є., Калюжний, М. П., Козак, П. М., Куліченко, М. О., Малиновський, Є. В., Мозгова, А. М., Савчук, С. Г., Стєклов, О. Ф., Сумарук, Ю. П., Янків-Вітковська, Л. М. (2022). Створення Української Метеорної Спостережної Мережі: інструменти, методи обробки, спостережні можливості. Космічна наука і технологія, 28(4), 39–70. https://doi.org/10.15407/knit2022.04.039
Козак, П. Н. (2002). Анализ методов и точность определения экваториальных координат при цифровой обработке телевизионных наблюдений метеоров. Кинематика и физика небесных тел, 18(5), 471–480. http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/149823
Borovička, J., & Ceplecha, Z. (1992). Earth-grazing fireball of October 13, 1990. Astronomy and Astrophysics, 257, 323–328. https://ui.adsabs.harvard.edu/ abs/1992A&A…257..323B
Hawkes, R. L., & Woodworth, S. C. (1997). Optical detection of two meteoroids from interstellar space. Journal of the Royal Astronomical Society of Canada, 91, 218–219. https://adsabs.harvard.edu/full/1997JRASC..91..218H
Kozak, P. M., Rozhilo, A. A., & Taranukha, Y. G. (2001). Some features of digital kinematic and photometrical processing of faint TV meteors. Proceedings of Meteoroids 2001 Conference, Swedish institute of space physics, Kiruna, Sweden, 6–10 August 2001 (ESA SP-495, November 2001), 337–342. https://adsabs.harvard.edu/full/2001ESASP.495..337K
Kozak, P. (2008). “Falling Star”: software for processing of double-station TV meteor observations. Earth, Moon, and Planets, 102(1-4), 277–283. https://doi.org/10.1007/s11038-007-9223-x
Kozak, P. M., & Watanabe, J. (2017). Upward-moving low-light meteor – I. Observation results. Monthly Notices of the Royal Astronomical Society, 467(1), 793–801. https://doi.org/10.1093/mnras/stx008
Kozak, P. M., & Watanabe, J. (2020). Meteors with extreme beginning heights from observations with high-sensitivity super-isocon TV systems. Monthly Notices of the Royal Astronomical Society, 497(4), 5550–5559. https://doi.org/10.1093/mnras/staa2183
Spurný, P., Betlem, H., Jobse, K., Koten, P., & Leven, J.V. (2000). New type of radiation of bright Leonid meteors above 130 km. Meteoritics and Planetary Science, 35, 1109–1115. https://doi.org/10.1111/j.1945-5100.2000.tb01497.x
Vida, D., Segon, D., Gural, P., Brown, P., McIntyre, M., Dijkema, T.J., Pavletic, L., Kukic, P., Mazur, M., Eschman, P., Roggemans, P., Merlak, A., & Zubovic, D. (2021). The Global Meteor Network – Methodology and first results. Monthly Notices of the Royal Astronomical Society, 506, 5046–5074. https://doi.org/10.1093/mnras/stab2008