Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Астрономія, №. 73, c. 5-9 (2026)
АСТРОНОМІЧНА ОБСЕРВАТОРІЯ КИЇВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА У 2025 РОЦІ
Володимир ЄФІМЕНКО, канд. фіз.-мат. наук
ORCID ID: 0000-0003-4167-4952
e-mail: efim@knu.ua
Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, Україна
Абстракт
Вступ. У 2025 р. Астрономічна обсерваторія відзначила 180 років. До цієї події підготовлено монографію “180 років Астрономічній обсерваторії Київського університету”, проведено наукову конференцію, на якій виконано огляди наукових напрямів, які розробляють в обсерваторії. Описано зміни, які відбулися в обсерваторії за 2025 рік, зокрема і зміни в кадровому складі, заходи з розширення тематики наукових досліджень, забезпечення обладнанням для проведення наукових досліджень. Через зменшення кількості наукових працівників, для участі у конкурсах і для виконання виграних тем широко залучалися науковці інших установ на умовах сумісництва.
Результати. Зроблено важливі кроки з модернізації спостережної бази обсерваторії, зокрема телескопа АЗТ-8 спостережної станції обсерваторії в с. Лісники і відновлення функціонування спостережної станції обсерваторії в с. Пилиповичі.
В галузі астрофізики проведено комплексні чисельні й аналітичні дослідження походження космічних променів надвисоких енергій (КПНВЕ) на галактичних і позагалактичних масштабах. Визначено потенційні області джерел КПНВЕ та кількісно оцінено залежність відхилень траєкторій від заряду частинок.
У процесі вивчення малих тіл Сонячної системи варто відмітити чисельне моделювання еволюції пористих двокомпонентних (пил–лід) шарів, релевантних до поверхонь кометних ядер і льодовмісних тіл протопланетних дисків, за умов сублімації водяного льоду.
Виконано низку робіт, спрямованих на вдосконалення метеорного відеоспектрального комплексу Астрономічної обсерваторії, автоматизацію процесу спостережень, вдосконалення програмного забезпечення та методів дослідження метеорів.
З результатів фізики Сонця варто виокремити отриману залежність параметрів сонячного циклу (амплітуди, тривалості фази росту та повної тривалості циклу) від швидкості наростання активності на фазі росту, виконано їх оцінювання (амплітуда 25-го циклу становить 160 одиниць чисел Вольфа, фаза росту циклу – 58 місяців, повна тривалість циклу – 11,5 років).
Висновки. У 2025 р. науковці Астрономічної обсерваторії у складних умовах продовжували свою роботу. Під час атестації наукових установ і закладів вищої освіти за результатами рейтингування Астрономічна обсерваторія посіла 3-тє місце серед підрозділів Київського університету в межах природничо-математичного напряму. Результати досліджень опубліковано у престижних наукових журналах, виграно науковий конкурси МОН України. Опубліковано 2 наукові монографії, 37 статей, 43 тези наукових конференцій. Проведено міжнародну наукову конференцію “Астрономія та фізика космосу в Київському університеті”.
Ключові слова
Астрофізика високих енергій, горизонтальний сонячний телескоп, відділ астрофізики, сектор астрометрії і малих тіл Сонячної системи, національне надбання, міжнародна наукова конференція.
Список використаних джерел
Єфіменко, В. М. (2024). 180 років Астрономічній обсерваторії Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Астрономія, 1(69), 5–10. https://doi.org/10.17721/BTSNUA.2024.69.5-10
DOI: https://doi.org/10.17721/BTSNUA.2026.73.5-9
Отримано редакцією журналу: 25.03.26
Прорецензовано: 10.07.26
Схвалено до друку: 28.07.26
Опубліковано: 13.11.26

